Дарниця у вишиванці: традиція, що об'єднує
Цьогоріч ми знову відзначили День вишиванки всією командою — щиро, красиво, з теплом і гордістю. Це добра традиція, яка об’єднує офіс, лабораторії, виробництво, регіональні команди й колег, хто працюють віддалено.
У вишиванку вдягнулися наші люди, а ще в неї «вбралися» і всі діджитальні екрани компанії: з самого ранку наші монітори показували орнаменти, візерунки та анімації, натхненні українською вишивкою. Усе, щоб нагадати: краса — у дрібницях, які мають глибокий сенс. Колеги з різних куточків України долучилася до флешмобу: ділились своїми фото, світлинами з командами, з рідними — і розповідали історії своїх вишиванок.
Це було неймовірно зворушливо — бо за кожною вишивкою стоїть історія.
Олеся Юрченко, провідна фахівчиня з реклами: «Почала вишивати свою сорочку вже під час повномасштабного вторгнення. Вишивала під час блекаутів. Рукави ще в процесі, але це не заважає мені носити її на свята. До душі припав Борщівський орнамент — щось у ньому дуже сильне і водночас ніжне».
Іванна Ляшук, менеджерка з управління проєктами: «Моя прапрабабуся Надія вижила в буремні часи 1939 року завдяки вишиванкам. Продавши свої вишиті сорочки й рушники, вона змогла прогодувати трьох дітей. Іноді ми навіть не підозрюємо, завдяки кому сьогодні існуємо. Але ці випадковості — вражають».
Тетяна Кравець, фахівчиня з реєстрації: «Кожен візерунок — це пам’ять, історія, душа. Вишиванка — як серце, яке б’ється крізь покоління. Це символ того, хто ми є».
Цьогоріч у фотоконкурсі ми обрали переможця за кількістю вподобайок. Головний приз — видання «Витоки. Весняний цикл», справжній гід українськими традиціями від Zagoriy Foundation. А серед усіх учасників розіграли ще й зимове видання.
Олена Соколова, директорка департаменту по роботі з людьми: «Для нас День вишиванки — це наш культурний код, наша ідентичність і спосіб сказати собі й світу: ми є, ми пам’ятаємо, ми шануємо. У цей день «Дарниця» говорить це разом — з офісів, лабораторій, виробництва й з дому».
