Оцінювана клініцистом шкала ПТСР за DSM-5 (Clinician-Administered PTSD Scale for DSM-5 CAPS-5)
CAPS є золотим стандартом оцінки ПТСР. CAPS-5 - це структуроване інтерв'ю з 30 пунктів, яке може бути використане для:
- Встановлення поточного діагнозу ПТСР (за останній місяць)
- Встановлення діагнозу ПТСР протягом усього життя
- Оцінки симптомів ПТСР за останній тиждень
Крім оцінки 20 симптомів ПТСР за DSM-5, питання стосуються початку та тривалості симптомів, суб'єктивного дистресу, впливу симптомів на соціальне та професійне функціонування, покращення симптомів після попереднього застосування CAPS, загальної валідності відповідей, загальної тяжкості ПТСР та специфікації дисоціативного підтипу (деперсоналізація та дереалізація).
Для кожного симптому передбачені стандартизовані питання та тести. Для проведення опитування потрібна ідентифікація травматичної події, яка стане основою дослідження симптомів. Рекомендовано використовувати контрольний список життєвих подій для DSM-5 (LEC-5) на додаток до опитування за критерієм А, включеним до CAPS-5.
Повне інтерв'ю займає 45-60 хвилин.
Інтерпретація CAPS-5
CAPS-5 оцінює основні критерії ПТСР, ступінь функціональних порушень та клінічну оцінку тяжкості розладу та зміну тяжкості у процесі лікування. Пункти, які використовуються у цій шкалі, відповідають діагностичним критеріям ПТСР згідно із настановою DSM-5:
- Критерій А – наявність травматичної події.
- Критерій B – 5 запитань стосовно симптомів інтрузії.
- Критерій С – 2 запитання щодо симптомів уникнення.
- Критерій D – 7 запитань стосовно негативних думок та емоцій.
- Критерій Е – 6 запитань щодо надмірної реактивності/збудливості.
- Критерій F – тривалість симптомів (має бути >1 місяця).
- Критерій G – Порушення спричиняє клінічно значущий дистрес або погіршення в соціальній, професійній або іншій важливій сфері функціонування.
Для констатації ПТСР пацієнт повинен мати експозицію до травмуючої події, набрати 2 або більше балів хоча б по одному із запитань критеріїв В та С, а також 2 або більше балів хоча б по двом запитанням критеріїв D та E. Тривалість симптомів має складати >1 місяця. «Загальні рейтинги» є допоміжними для визначення ступеню функціональних порушень, тяжкості розладу, змін під час лікування, рівня деперсоналізації/дереалізації та валідності результатів.
Джерела: