Інновації в фармвиробництві стимулюють позитивні зміни в системі охорони здоров’я – дані дослідження

Фармацевтична індустрія ефективно долає наслідки впливу пандемії COVID-19 і за темпами змін лідирує серед секторів економіки України. Про це йдеться в інфографічному довіднику "Фармацевтика України 2021", підготовленому компанією Top Lead за підтримки фармацевтичної компанії "Дарниця" і аналітичного партнера Business Views. У дослідженні показані основні зміни на ринку, позиції вітчизняних та іноземних гравців, розглянуті тенденції розвитку, можливості, проблеми та досягнення української фармацевтичної індустрії.

Фармацевтична промисловість України налічує більше століття. На всіх етапах розвитку вона була й залишається центром інновацій, де зосереджується науковий і технологічний потенціал країни. Сучасна фарміндустрія входить до числа лідерів за продуктивністю праці та витрами на інновації, хоч є далеко не найбільшою галуззю економіки. Пандемія Covid-19 чітко показала важливість сильної фарми як складової системи охорони здоров'я та фактора зміцнення національної безпеки: крім економічного впливу, зростання фармвиробництва позитивно позначається на рівні життя населення.

Фармацевтика однією з перших адаптувалася від негативного впливу пандемії та пов’язаних із нею локдаунів. За словами голови ради директорів Darnitsa Group Дмитра Шимківа, стресостійкістю фарма завдячує високому проникненню інновацій в усі процеси. “В фармацевтичному секторі найвища частка інноваційно активних виробництв з-поміж усіх галузей переробної промисловості. 48% фармвиробників сфокусовані на інноваціях у сфері R&D, технологій та обладнання, отримання і застосування нових знань. На це фармкомпанії спрямували 1,5 млрд гривень”.

Завдяки сильній локальній фармі в 2020 році вдалося уникнути дефіциту ліків. Високий рівень автоматизації і диджиталізації процесів дозволив українським фармвиробникам швидко адаптуватися до потреб ринку і забезпечити випуск необхідних препаратів.  

Фармвиробництво, за словами Станіслава Шума, СЕО Top Lead, один з лідерів за продуктивністю. “За показником ВВП на одного працівника – 1 млн 356 тис гривень фармацевтика випередила усі галузі переробної промисловості. Високий рівень продуктивності в фармацевтиці створює ресурси для інвестицій у розвиток і залучення найкращих високооплачуваних кадрів. За даними Держстату, зарплатня в цій сфері вдвічі перевищує рівень оплати праці в переробній промисловості”. 

На початок 2021 року обсяг ринку лікарських засобів склав 4 млрд доларів США, а споживання ліків зросло до 96 доларів США на особу в рік. Це менше, ніж в європейських країнах, водночас темпи зростання є значними на фоні позитивної динаміки останніх 5 років.  

Домінуюча роль як і раніше належить аптечному сегменту - 85% ринку фінансується безпосередньо споживачами і лише 15% - державою. Автори дослідження наголошують на позитивній тенденції: щороку аптечний ринок приростає в середньому на 12,6%. Під впливом пандемії Covid-19 в 2020 році цей темп дещо сповільнився - до 7,9%, проте фармацевтика почувається більш впевнено на фоні інших секторів економіки.  

Аналітики зауважують покращення динаміки госпітального ринку: за останні 5 років він зростав в середньому на 10,9% щороку і в минулому році досяг позначки 0,6 млрд. доларів США. Збільшення обсягу продажів пов'язане зі зростанням державних закупівель лікарських засобів для боротьби з COVID-19 та централізацією цих закупівель в руках нового гравця - ДП “Медичні закупівлі України”, що діє в інтересах МОЗ України.

Попри виклики, у 2020 р. усі компанії з ТОП-20 (контролюють 50% ринку) продемонстрували приріст обсягів продажу, а 13-ть із них змогли збільшити свою частку на ринку, про що свідчить Evolution Index.

Українські виробники поступово збільшують присутність в роздрібному сегменті. Частка вироблених в Україні ліків в грошовому еквіваленті зросла з 28% у 2010 році до 37% в 2020-му. Водночас, частка продажів медикаментів в натуральному вираженні не істотно скоротилася - до 69%, що свідчить про вищі темпи зростання цін на ліки іноземного виробництва.

В структурі зовнішньої торгівлі лікарськими засобами переважає імпорт, що відображає загальну ситуацію в економіці. З 2015 року він зріс на 79% до майже 2 млрд доларів США, при цьому Україна імпортувала ліки переважно з європейських країн та Індії. Схожими темпами зростає експорт: за останні 6 років він збільшився на 68% до 235 млн доларів США. Ключовими регіонами присутності залишаються країни СНД, проте зростають поставки на ринки Середнього Сходу, Північної Африки та ЄС. Подальше розширення географії присутності українських фармвиробників оцінюється аналітиками як перспективне за умови продовження інтеграції законодавства України та ЄС, а також усунення бар’єрів в сфері регулювання, що суттєво сповільнюють діяльність компаній та вихід нових продуктів.

Автори довідника наголошують, що не зважаючи на складний рік, позитивні зрушення відбулися в напрямку гармонізації норм регулювання виробництва та обігу лікарських засобів України та ЄС. Процес триває в напрямках:

1. цифровізації реєстрації ЛЗ та пришвидшення процесу реєстрації, що дозволить зменшити собівартість виходу ліків на ринок та пришвидшити доступ споживачів до нових ліків;  
2. забезпечення взаємовизнання сертифікації виробництва (GMP) для розширення можливостей виходу українських компаній на ринок ЄС і усунення бар'єрів для розвитку торгівлі ліками;
3. прискорення процесу узгодження протоколів клінічних досліджень, що підвищить конкурентоздатність національних фармвиробників.

В дослідженні окреслені позитивні перетворення в сфері цифровізації системи охорони здоров’я та виробництва ліків, а також розвитку системи регулювання ринку, які стимулюють його розвиток. Зокрема, аналітики відзначають важливість переходу на електронний рецепт, розвиток інтернет-торгівлі лікарськими засобами, диджиталізації виробництва ліків та впровадження учасниками ринку електронного документообігу. За прогнозами, частка e-commerce на фармринку України зростатиме вищими темпами, аніж у світі і досягне 15% у 2026 році.

В частині просування фармпродукції основним завданням для учасників ринку стане пошук ефективного балансу між offline- та online-комунікацією. Поки ж, за даними довідника, фармацевтичні компанії щороку збільшують інвестиції в рекламу своїх брендів на ТБ. Проте в 2020 році обсяг цього сегменту реклами зріс менш ніж на 1% і склав 130 млн доларів США. Дедалі частіше конкуренцію телерекламі складають digital канали. Активність фармацевтичних брендів у інтернет-просуванні активно зростає з року в рік, особливо помітно це проявляється в останні два роки. Під впливом локдаунів вага digital зросла також в сегменті промоції ліків.  

За висновками авторів дослідження, український фармацевтичний ринок має позитивні перспективи для подальшого розвитку. Ключовими факторами прискорення темпів його зростання є продовженя реформування системи охорони здоров’я України, стимулювання добровільного медичного страхування, розвиток контрактного виробництва, розширення програми реімбурсації та створення ефективної системи державно-приватного партнерства.

Інфографічний довідник “Фармацевтика України-2021” – четверте видання, підготовлене компанією Top Lead спільно з фармацевтичною компанією “Дарниця”. Завантажити довідник.