Файли cookiesЦей сайт використовує файли cookie для аналізу взаємодії з сайтом, з метою підвищення якості обслуговування та безперебійної роботи сайту. Більш детально у Політиці cookies
Cпеціалізоване видання, призначене для медичних установ та лікарів.
Поділитися:
Рецензент статтіЛідія Гончар-ЧердакліЛідія Гончар-ЧердакліКандидат медичних наук. Заступник директора з медичних питань фармацевтичної компанії "Дарниця"Сторінка рецензента
14 липня 2022

Патофізіологічні основи ПТСР

  • Хоча патофізіологію посттравматичного стресового розладу (ПТСР) остаточно не встановлено, на сьогодні зібрано чимало цікавих результатів досліджень. 

    Результати досліджень патофізіологічних засад ПТСР 

    Зокрема, дослідження з використанням магнітно-резонансної томографії показали, що у пацієнтів з ПТСР спостерігається зменшений обсяг гіпокампу, лівої мигдалини та передньої поясної звивини в порівнянні з контрольною групою.

    Інші результати продемонстрували:

    • підвищений рівень норадреналіну в центральній нервовій системі при зниженні регуляції центральних адренергічних рецепторів;
    • хронічно знижений рівень глюкокортикоїдів при підвищенні регуляції їх рецепторів (можливо, це пояснює окремі дані про те, що у таких пацієнтів більш висока частота аутоімунних захворювань);
    • напівкульна латералізація, за якої спостерігається відносна недостатність функції лівої півкулі (це може бути поясненням для порушення відтворення в часі послідовності травматичних подій).

    Дослідники вважають, що генетика може сприяти схильності людини до ПТСР через взаємодію з чинниками довкілля. Масштабні генетичні дослідження демонструють, що ПТСР є високополігенним фенотипом, на який, ймовірно, впливають тисячі локусів в геномі. 

    Як приклад потенційної взаємодії гена та середовища можна навести наявність одного з чотирьох поліморфізмів у гені FKBP5, пов’язаному зі стресом, який асоціюється з підвищеним ризиком розвитку ПТСР у пацієнтів з історією жорстокого поводження з дітьми, але не у пацієнтів без історії жорстокого поводження з дітьми.

    Попередній вплив травми, ймовірно, підвищує ризик розвитку ПТСР за наступних травматичних подій. Механізм, за допомогою якого відбувається ця “сенсибілізація”, незрозумілий. Дослідження, проведене серед постраждалих у тяжких аваріях, які до травми були здоровими, продемонструвало, що частота розвитку ПТСР у них низька.


    Джерела:

    1. https://www.uptodate.com/contents/posttraumatic-stress-disorder-in-adults-epidemiology-pathophysiology-clinical-manifestations-course-assessment-and-diagnosis?topicRef=501&source=see_link#H1695800677
Читайте також