Файли cookiesЦей сайт використовує файли cookie для аналізу взаємодії з сайтом, з метою підвищення якості обслуговування та безперебійної роботи сайту. Більш детально у Політиці cookies
Cпеціалізоване видання, призначене для медичних установ та лікарів.
Рецензент статтіЛідія Гончар-ЧердакліКандидат медичних наук. Заступник директора з медичних питань фармацевтичної компанії "Дарниця"Сторінка рецензента
14 липня 2022
Патофізіологічні основи ПТСР
Хоча патофізіологію посттравматичного стресового розладу (ПТСР) остаточно не встановлено, на сьогодні зібрано чимало цікавих результатів досліджень.
Результати досліджень патофізіологічних засад ПТСР
Зокрема, дослідження з використанням магнітно-резонансної томографії показали, що у пацієнтів з ПТСР спостерігається зменшений обсяг гіпокампу, лівої мигдалини та передньої поясної звивини в порівнянні з контрольною групою.
Інші результати продемонстрували:
підвищений рівень норадреналіну в центральній нервовій системі при зниженні регуляції центральних адренергічних рецепторів;
хронічно знижений рівень глюкокортикоїдів при підвищенні регуляції їх рецепторів (можливо, це пояснює окремі дані про те, що у таких пацієнтів більш висока частота аутоімунних захворювань);
напівкульна латералізація, за якої спостерігається відносна недостатність функції лівої півкулі (це може бути поясненням для порушення відтворення в часі послідовності травматичних подій).
Дослідники вважають, що генетика може сприяти схильності людини до ПТСР через взаємодію з чинниками довкілля. Масштабні генетичні дослідження демонструють, що ПТСР є високополігенним фенотипом, на який, ймовірно, впливають тисячі локусів в геномі.
Як приклад потенційної взаємодії гена та середовища можна навести наявність одного з чотирьох поліморфізмів у гені FKBP5, пов’язаному зі стресом, який асоціюється з підвищеним ризиком розвитку ПТСР у пацієнтів з історією жорстокого поводження з дітьми, але не у пацієнтів без історії жорстокого поводження з дітьми.
Попередній вплив травми, ймовірно, підвищує ризик розвитку ПТСР за наступних травматичних подій. Механізм, за допомогою якого відбувається ця “сенсибілізація”, незрозумілий. Дослідження, проведене серед постраждалих у тяжких аваріях, які до травми були здоровими, продемонструвало, що частота розвитку ПТСР у них низька.
