Файли cookiesЦей сайт використовує файли cookie для аналізу взаємодії з сайтом, з метою підвищення якості обслуговування та безперебійної роботи сайту. Більш детально у Політиці cookies
Cпеціалізоване видання, призначене для медичних установ та лікарів.
Рецензент статтіЛідія Гончар-ЧердакліКандидат медичних наук. Заступник директора з медичних питань фармацевтичної компанії "Дарниця"Сторінка рецензента
26 травня 2022
Надпильність при ПТСР: симптоми, особливості терапії
Пильність - один із способів організму вберегти вас від загрозливих ситуацій. Після травматичної події відчуття небезпеки може зберігатися протягом довгого часу та супроводжуватися розвитком надпильності.
Хронічна підвищена пильність може бути розповсюдженим проявом посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Докладнішу інформацію про ПТСР можна знайти в окремій статті.
Симптоми надпильності при ПТСР
Одним з багатьох симптомів ПТСР є підвищена пильність (надпильність, гіперпильність).
Надпильність проявляється відчуттям загрози у безпечних ситуаціях, місцях із людьми. Навіть знайоме оточення та люди можуть бути проблемою, оскільки надпильність може змусити людей гостро оцінювати деталі, на які раніше не звертали увагу – мову тіла, голос і тон людини, її настрій, вираз обличчя.
Переоцінка загрози. Занадто пильні люди будуть шукати загрози, які або малоймовірні, або перебільшені.
Нав’язливе уникнення ймовірних загроз. Людина навмисно уникає місць, де, на її думку, можуть виникнути загрозливі ситуації (наприклад, громадські збори). У крайніх випадках у людини може розвинутись агорафобія – різновид нав’язливих страхів, що охоплює сукупність фобій різних типів: почуття страху перед натовпом, страх перебувати без супроводу на відкритій місцевості, у громадських місцях, у транспорті.
Підвищений рефлекс страху. Це ненормальна реакція, коли людина здригається від будь-якого раптового шуму, руху чи несподіванки, навіть посеред ночі. Перебування у новій обстановці може ще більше посилити реакцію.
Фізіологічні симптоми, спричинені адреналіном. Люди з гіперпильністю, пов’язаною з ПТСР, часто мають стійку реакцію, пов’язану з виділенням адреналіну, що проявляється розширенням зіниць, збільшенням частоти серцевих скорочень і підвищенням артеріального тиску.
Деякі інші поширені прояви гіперпильності:
Відсутність об’єктивності.
Надмірний аналіз того, що люди бачать або думають про нас.
Неусвідомлення того, що є очевидним для інших.
Стривожений, неспокійний вигляд, людина не може всидіти на місці.
Небажання пробувати що-небудь нове або знайомитися із новими людьми.
Іноді люди з надпильністю не можуть розмовляти, тому що відволікаються на якісь деталі/звуки і не можуть зосередитись.
Постійне хвилювання за інших.
Вплив на сон: хтось може дуже боятися заснути, і коли засинає, то найменший шум може повністю розбудити людину, а через сплеск адреналіну може дуже важко засинати знову.
Катастрофізація: паніка, пов’язана з гіперпильністю, орієнтує людину тільки на негатив, і та несвідомо створює ситуацію, яка свідомо призведе до невдачі.
Багато людей з підвищеною пильністю не вважають свої реакції необґрунтованими. Вони можуть відчувати, що їх дії потрібні для збереження безпеки після травми. Однак, якщо надпильність заважає займатися повсякденною діяльністю, то її необхідно лікувати як частину посттравматичного стресового розладу.
Щоб зрозуміти, наскільки у вас виражене почуття тривоги під час ПТСР, ви можете пройти тест.
Лікування гіперпильності може відрізнятися залежно від основної причини, а також від тяжкості поведінки.
Першим кроком у терапії є відокремлення людини від середовища, в якому існує реальна загроза (наприклад, у випадках домашнього насильства) або там, де потенційна загроза може бути реальною (наприклад, робота в поліції).
Лікування може включати психотерапію чи медикаментозну терапію:
Когнітивно-поведінкова терапія. Це розмовна терапія, яка може допомогти вам змінити свій спосіб мислення при ПТСР: почуватися краще і поводитися інакше. Зазвичай, цей вид терапії при ПТСР проводиться віч-на-віч, іноді може відбуватися в групах.
Експозиційна терапія. Мета експозиційної терапії полягає в тому, щоб піддати вас впливу тригерів, які стимулюють стрес. Це допоможе вам розпізнавати їх у житті та знаходити способи більш м’яко реагувати.
Метод десенсибілізації та обробки за допомогою рухів очей. Це техніка, яка використовує рухи очей, щоб допомогти мозку обробити травматичні спогади та поступово зменшувати ПТСР. Вас попросять згадати травматичний випадок і те, що він змушує вас думати та відчувати. Під час пригадування вам необхідно виконати рухи очима або отримати деяку “білатеральну стимуляцію”, наприклад, постукування руками. Це знижує інтенсивність емоцій, які людина відчуває щодо травматичного спогаду, допомагаючи усунути травму.
Ліки. У лікуванні ПТСР та їх тривожних розладів можуть застосовуватись антидепресанти, протитривожні (анксіолітичні) препарати. Однак їх призначати їх має виключно лікар, так само як і приймати рішення щодо тривалості та схеми застосування.
Надпильність - це один із симптомів ПТСР, тому її не можна лікувати окремо. Терапія надпильності залежить від належного лікування основного розладу, а в деяких випадках може знадобитися госпіталізація, щоб контролювати симптоми.
Прозора завіса для душу. Для декого звичайна завіса для душу, у поєднанні з перебуванням у невеликому закритому просторі ванної кімнати, може приховувати “невідоме”. Якщо ви відчуваєте щось подібне, спробуйте змінити шторку на прозору.
Освітлення. Темнота може лякати навіть людей без ПТСР. Якщо ви відчуваєте дискомфорт через темряву, подумайте про встановлення датчика руху біля вхідних дверей, додайте нічник у спальні та коридорі поруч.
Сигналізація. Якщо гіперпильність заважає вам заснути через страх появи сторонніх людей у квартирі, вам допоможе охоронна система зі спеціальним режимом для нічного періоду.
Змінюйте розташування своїх меблів у відповідності з вашими потребами. Наприклад, розташуйте диван так, щоб ви могли бачити двері або вікна під час перегляду телевізійних програм.
Слухайте музику. Для когось слухання музики означає, що вони не чують те, що відбувається навколо. Для інших слухання тихої музики в навушниках під час руху може відволікати увагу на різні раптові звуки.
Пам’ятайте, що іноді навіть найдрібніші речі можуть підвищити ваше відчуття безпеки.
На наявність надмірної пильності, пов’язаної з ПТСР, можуть вказувати такі ознаки, як переоцінка загроз або постійний нав’язливий страх, здригання від будь-якого шуму, а також фізіологічні прояви - розширені зіниці, підвищений артеріальний тиск, прискорене серцебиття, що виникають при відчутті небезпеки.
Гіперпильність – це почуття загрози в безпечних ситуаціях, місцях, наповнених людьми, і навіть у знайомому оточенні.
