Файли cookiesЦей сайт використовує файли cookie для аналізу взаємодії з сайтом, з метою підвищення якості обслуговування та безперебійної роботи сайту. Більш детально у Політиці cookies
Cпеціалізоване видання, призначене для медичних установ та лікарів.
Рецензент статтіЛідія Гончар-ЧердакліКандидат медичних наук. Заступник директора з медичних питань фармацевтичної компанії "Дарниця"Сторінка рецензента
30 травня 2022
Симптоми дисоціації при ПТСР: визначення і терапія
На тлі великої війни в Україні все частіше звучить термін посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
Нагадаємо, ПТСР - це стан психічного здоров'я, який може виникати у людей, які пережили або стали свідками травматичної події. Наприклад, війни чи бойових дій, стихійної катастрофи, серйозної аварії чи будь-якої травми, під час якої ми відчували переживання, страх чи біль.
Що таке дисоціація
Дисоціація – це захисний механізм організму, для якого характерне відділення думок і процесів від свого усвідомлення. Дисоціація є відмінною рисою посттравматичного стресового розладу. Ті ж події та переживання, які викликають ПТСР, можуть призвести до того, що людина відчуває певний ступінь емоційної відстороненості від реальності. Тому дисоціативна поведінка може допомогти діагностувати ПТСР і навпаки.
Однак є випадки, коли дисоціація не пов’язана з початковою травмою, а розвивається згодом як втеча від нав’язливих думок, що повторюються, і сильних нападів тривоги. Стає легше “усунутися” від реальності свого стану, замість того, щоб продовжувати наново переживати досвід або давати раду постійним душевним стражданням.
Дисоціація також може бути точкою, де ПТСР і депресія перетинаються.
Пройдіть тест, щоб вчасно звернутися за допомогою та уникнути загострення ПТСP.
Хоча дисоціація – одна з важливих ознак ПТСР, немає єдиного визначення цього терміну.
Дисоціація (лат dissociation - роз’єднання, поділ) характеризується почуттям відокремлення психіки від тіла, психіки від свідомості (відчуття перебування поза своїм тілом). Виявляється це у порушенні певних психічних функцій: свідомості, пам'яті, відчуття власної ідентичності і навколишнього світу.
У більш важких випадках з людиною неможливо встановити контакт, вона припиняє реагувати на те, що відбувається, і важко контролює тіло з власної волі. Можуть виникати напади, схожі на епілепсію. Багато хто може навіть вважати, що страждає від серйозного фізичного захворювання.
Типи дисоціації
Хоча кожна людина відчуває індивідуальну форму даного психічного стану, прийнято виділяти три основні типи дисоціації:
Деперсоналізаційно-дереалізаційний розлад. Це коли людина відключається від власного мисленнєвого процесу та фізичних функцій. Йому може здаватися, що він спостерігає за собою з боку і не контролює свої події чи події оточуючих.
Дисоціативний розлад ідентичності (DID). Цей розлад пов’язують із надмірними переживаннями, травмуючими подіями та/або насильством, що мали місце у дитинстві. У минулому цей розлад називали розладом множинної особистості чи роздвоєнням особистості. Це коли людина перемикається між двома чи більше особистостями.
Дисоціативна амнезія. Тип дисоціації, при якому людина “стирає” спогади про свою особисту історію та особистість.
Дисоціативна фуга є рідкісною формою дисоціативної амнезії. В цьому стані люди можуть поїхати далеко від дому, формувати нову особистість та влаштовуватись на нову роботу, нічого не підозрюючи про зміни в своєму житті.
Взаємозв’язок ПТСР та дисоціації
Ознаки дисоціативних порушень засвідчують те, що вони є симптомом ПТСР.
При дисоціативному типі ПТСР людина відчуватиме ті самі симптоми, як і при звичайному ПТСР: симптоми повторного переживання, уникнення, гіперзбудження.
При цьому люди з дисоціативною ПТСР нічим не вирізняються. Однак вони також постійно відчуватимуть дисоціацію: деперсоналізація/дереалізація.
Дисоціація як механізм психологічного захисту допомагає людині впоратися із сильними негативними емоціями, викликаними впливом події або чинників травматичної ситуації.
Терапія ПТСР при дисоціації
Пацієнтів із дисоціативними станами, які звертаються за медичною допомогою, часто неправильно розуміють або не вірять їм, що додає складності при діагностуванні. Необхідний ґрунтовний медичний огляд, щоб унеможливити зв’язок симптомів з будь-яким фізичним захворюванням. Це може зайняти багато часу – будьте готові до такого.
Потім важливо встановити, що викликало проблему. Слід розуміти, що часто у таких випадках потрібна допомога психотерапевта.
Якщо ви бачите, що ви або ваша близька людина має прояви, схожі з симптомами дисоціації, зверніться за допомогою до лікаря загальної практики, і він, у разі потреби, направить вас до відповідного фахівця. Хоча дисоціативні симптоми можуть бути драматичними та важкими для розуміння, лікування існує.
Тому для терапії ПТСР при дисоціації застосовуються всі елементи стандартного лікування ПТСР: психотерапія (переробка десенсибілізації рухів очей та орієнтована на травму когнітивно-поведінкова терапія), а також медикаментозна терапія.
При дисоціації у пацієнтів виникає відчуття нереальності того, що відбувається навколо, сплутаність свідомості (відчуття перебування поза своїм тілом). Багато пацієнтів можуть страждати від галюцинацій - слухових, візуальних, тактильних, нюхових, смакових.
Виділяють такі типи: дисоціативний розлад ідентичності (DID), розлад деперсоналізації-дереалізації, дисоціативна фуга, дисоціативна амнезія.
